Великий тлумачний словник сучасної мови

спочиватися

спочива́тися

-ається, недок., безос., розм.

Відновлювати сили після втоми (фізичної чи душевної).

|| Проводити час на дозвіллі, не працюючи.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. спочиватися — спочива́тися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. спочиватися — СПОЧИВА́ТИСЯ, а́ється, недок., безос., розм. Відновлювати сили після втоми (фізичної чи душевної); // Проводити час на дозвіллі, не працюючи. Обидва сіли на канапу, Сірко почав розпитувати, як їздилося Кільчевському, як сподобався йому Крим, як спочивалося (І. Сенченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. спочиватися — СПОЧИВА́ТИСЯ, а́ється, недок., безос., розм. Відновлювати сили після втоми (фізичної чи душевної); // Проводити час на дозвіллі, не працюючи. Обидва сіли на канапу, Сірко почав розпитувати, як їздилося Кільчевському, як сподобався йому Крим, як спочивалося (Сенч., Опов., 1959, 184).  Словник української мови в 11 томах