Великий тлумачний словник сучасної мови

спочиваючий

спочива́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до спочивати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. спочиваючий — спочива́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. спочиваючий — СПОЧИВА́ЮЧИЙ, а, е. Який спочиває (у 1 знач.). * Образно. Всі вони [хлібороби] разом були як би одною силою, одною міццю, що йшла проти другої сили й моці, спочиваючої в землі (Н. Кобринська).  Словник української мови у 20 томах
  3. спочиваючий — СПОЧИВА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до спочива́ти 1. *Образно. Всі вони [хлібороби] разом були як би одною силою, одною міццю, що йшла проти другої сили й моці, спочиваючої в землі (Кобр., Вибр., 1954, 44).  Словник української мови в 11 томах