спочиваючий

СПОЧИВА́ЮЧИЙ, а, е.

Який спочиває (у 1 знач.).

* Образно. Всі вони [хлібороби] разом були як би одною силою, одною міццю, що йшла проти другої сили й моці, спочиваючої в землі (Н. Кобринська).

Значення в інших словниках

1. спочиваючий — спочива́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. спочиваючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до спочивати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спочиваючий — СПОЧИВА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до спочива́ти 1. *Образно. Всі вони [хлібороби] разом були як би одною силою, одною міццю, що йшла проти другої сили й моці, спочиваючої в землі (Кобр., Вибр., 1954, 44).  Словник української мови в 11 томах