спочиваючий
СПОЧИВА́ЮЧИЙ, а, е.
Який спочиває (у 1 знач.).
* Образно. Всі вони [хлібороби] разом були як би одною силою, одною міццю, що йшла проти другої сили й моці, спочиваючої в землі (Н. Кобринська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спочиваючий — спочива́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- спочиваючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до спочивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спочиваючий — СПОЧИВА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до спочива́ти 1. *Образно. Всі вони [хлібороби] разом були як би одною силою, одною міццю, що йшла проти другої сили й моці, спочиваючої в землі (Кобр., Вибр., 1954, 44). Словник української мови в 11 томах