1. Словник української мови у 20 томах

спочиватися

СПОЧИВА́ТИСЯ, а́ється, недок., безос., розм.

Відновлювати сили після втоми (фізичної чи душевної);

// Проводити час на дозвіллі, не працюючи.

Обидва сіли на канапу, Сірко почав розпитувати, як їздилося Кільчевському, як сподобався йому Крим, як спочивалося (І. Сенченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спочиватися — спочива́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. спочиватися — -ається, недок., безос., розм. Відновлювати сили після втоми (фізичної чи душевної). || Проводити час на дозвіллі, не працюючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спочиватися — СПОЧИВА́ТИСЯ, а́ється, недок., безос., розм. Відновлювати сили після втоми (фізичної чи душевної); // Проводити час на дозвіллі, не працюючи. Обидва сіли на канапу, Сірко почав розпитувати, як їздилося Кільчевському, як сподобався йому Крим, як спочивалося (Сенч., Опов., 1959, 184). Словник української мови в 11 томах