спричинятися

спричиня́тися

-яюся, -яєшся і спричинюватися, -ююся, -юєшся, недок., спричинитися, -чинюся, -чинишся, док.

1》 до чого. Викликати, зумовлювати що-небудь, ставати причиною чогось.

|| Сприяти чому-небудь.

2》 перев. недок. Зумовлюватися чим-небудь.

Значення в інших словниках

1. спричинятися — спричиня́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. спричинятися — (до чого) давати поштовх, причинятися, СПРИЧИНЯТИ що, сприяти чому  Словник синонімів Караванського
3. спричинятися — СПРИЧИНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, СПРИЧИ́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., СПРИЧИНИ́ТИСЯ, чиню́ся, чи́нишся, док. 1. до чого. Викликати, зумовлювати що-небудь, ставати причиною чогось.  Словник української мови у 20 томах
4. спричинятися — Спричиня́тися, -ня́юся, -ня́єшся; спричини́тися, -ню́ся, -чи́нишся, -няться до чого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. спричинятися — СПРИЧИНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і СПРИЧИ́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., СПРИЧИНИ́ТИСЯ, чиню́ся, чи́нишся, док. 1. до чого. Викликати, зумовлювати що-небудь, ставати причиною чогось.  Словник української мови в 11 томах
6. спричинятися — Спричиня́тися, -ня́юся, -єшся сов. в. спричини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Содѣйствовать, посодѣйствовать.  Словник української мови Грінченка