(до чого) давати поштовх, причинятися, СПРИЧИНЯТИ що, сприяти чому
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
спричинятися —
спричиня́тися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
спричинятися —
-яюся, -яєшся і спричинюватися, -ююся, -юєшся, недок., спричинитися, -чинюся, -чинишся, док. 1》 до чого. Викликати, зумовлювати що-небудь, ставати причиною чогось. || Сприяти чому-небудь. 2》 перев. недок. Зумовлюватися чим-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спричинятися —
СПРИЧИНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, СПРИЧИ́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., СПРИЧИНИ́ТИСЯ, чиню́ся, чи́нишся, док. 1. до чого. Викликати, зумовлювати що-небудь, ставати причиною чогось.
Словник української мови у 20 томах
спричинятися —
Спричиня́тися, -ня́юся, -ня́єшся; спричини́тися, -ню́ся, -чи́нишся, -няться до чого
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
спричинятися —
СПРИЧИНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і СПРИЧИ́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., СПРИЧИНИ́ТИСЯ, чиню́ся, чи́нишся, док. 1. до чого. Викликати, зумовлювати що-небудь, ставати причиною чогось.
Словник української мови в 11 томах
спричинятися —
Спричиня́тися, -ня́юся, -єшся сов. в. спричини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Содѣйствовать, посодѣйствовать.
Словник української мови Грінченка