спроба

спро́ба

-и, ж.

1》 Намагання зробити щось за відсутності впевненості в досягненні успіху.

|| Намагання здійснити що-небудь за відсутності досвіду й уміння.

2》 Перевірка, випробування властивостей, якостей і т. ін. чого-небудь.

|| Перевірка на ділі якостей, властивостей кого-, чого-небудь, здатності до здійснення, виконання чогось; випробування.

|| на що, спец. Перевірка міцності чого-небудь, стійкості щодо певного впливу або здатності до певної дії.

3》 Відтворення якого-небудь явища або спостереження за новим явищем у певних умовах з метою його вивчення, дослідження; дослід.

|| Дослідний зразок чого-небудь.

4》 Літературний або мистецький твір початківця; проба.

Значення в інших словниках

1. спроба — спро́ба іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. спроба — СПРОБА – ПРОБА Спроба. 1. Намагання зробити щось при відсутності впевненості в досягненні успіху: спроба заволодіти плацдармом. 2. Дослід. 3. Те саме, що проба 1. Проба.  Літературне слововживання
3. спроба — Намагання, силкування; (лябораторна) дослід, ЕКСПЕРИМЕНТ; (пера) проба; спробунок.  Словник синонімів Караванського
4. спроба — див. початок  Словник синонімів Вусика
5. спроба — СПРО́БА, и, ж. 1. Намагання зробити щось при відсутності впевненості в досягненні успіху. Полк їхній в упертих неодноразових спробах заволодіти Каховським плацдармом порідів ледве чи не на половину (О.  Словник української мови у 20 томах
6. спроба — про́ба (рідше спро́ба) пера́. Перший твір, перша наукова праця і т. ін. Пригадую собі таке перше оповідання — “Страшний свідок”, чистої води пробу пера, на цілком пусту романтичну тему (М.  Фразеологічний словник української мови
7. спроба — ДО́СЛІД (відтворення певного явища або спостереження за явищем з метою наукового вивчення), ЕКСПЕРИМЕ́НТ, ДОСЛІ́ДЖЕННЯ, СПРО́БА. — Чи не ви ж ото випитуєте його щоденно про мої досліди? Коли посадовили, та якої температури ґрунт, та що клали в лунки, га?...  Словник синонімів української мови
8. спроба — Спро́ба, -би, -бі; спро́би, спроб  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. спроба — СПРО́БА, и, ж. 1. Намагання зробити щось при відсутності впевненості в досягненні успіху. Полк їхній в упертих неодноразових спробах заволодіти Каховським плацдармом порідів ледве чи не на половину (Гончар, Таврія..  Словник української мови в 11 томах
10. спроба — Спро́ба, -би ж. Проба, опытъ. О. 1862. ІІІ. 30.  Словник української мови Грінченка