спрятно спря́тно присл., діал. Обачливо, дбайливо. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках спрятно — Спрятно нар. Бережно. Я сиву шапку спрятно носив: як дощ, то під хустку. Лебед. у. Словник української мови Грінченка