Значення в інших словниках
-
співачка —
співа́чка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
співачка —
[сп'івачка] -чкие, д. і м. -ац':і, р. мн. -чок
Орфоепічний словник української мови
-
співачка —
СПІВА́ЧКА, и, ж. Жін. до співа́к. – А тепер, діду, заспівайте нам на прощання, бо завтра вже не побачимось, – звернулась до його [нього] молоденька учениця драмкурсів, сама неабияка співачка (С.
Словник української мови у 20 томах
-
співачка —
Співа́чка, -чки, -чці; -ва́чки, -ва́чок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
співачка —
СПІВА́ЧКА, и, ж. Жін. до співа́к. — А тепер, діду, заспівайте нам на прощання, бо завтра вже не побачимось,— звернулась до його [нього] молоденька учениця драмкурсів, сама неабияка співачка (Вас.
Словник української мови в 11 томах
-
співачка —
Співачка, -ки ж. 1) Пѣвица. 2) Пѣвунья. Дають дівчатам-співачкам. О. 1862. IV. 24.
Словник української мови Грінченка