співачка

Співачка, -ки

ж.

1) Пѣвица.

2) Пѣвунья. Дають дівчатам-співачкам. О. 1862. IV. 24.

Значення в інших словниках

1. співачка — співа́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. співачка — [сп'івачка] -чкие, д. і м. -ац':і, р. мн. -чок  Орфоепічний словник української мови
3. співачка — -и. Жін. до співак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. співачка — СПІВА́ЧКА, и, ж. Жін. до співа́к. – А тепер, діду, заспівайте нам на прощання, бо завтра вже не побачимось, – звернулась до його [нього] молоденька учениця драмкурсів, сама неабияка співачка (С.  Словник української мови у 20 томах
5. співачка — Співа́чка, -чки, -чці; -ва́чки, -ва́чок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. співачка — СПІВА́ЧКА, и, ж. Жін. до співа́к. — А тепер, діду, заспівайте нам на прощання, бо завтра вже не побачимось,— звернулась до його [нього] молоденька учениця драмкурсів, сама неабияка співачка (Вас.  Словник української мови в 11 томах