співзвуччя
співзву́ччя
-я, с.
1》 муз. Поєднання двох або кількох звуків при одночасному звучанні.
2》 книжн. Злагоджене, гармонійне звучання.
3》 У віршуванні – повторення подібних голосних звуків, а також схоже звучання кінців рядків; асонанс, рима.
4》 перен. Внутрішня подібність, відповідність.
Великий тлумачний словник сучасної української мови