Значення в інших словниках
-
співучениця —
співучени́ця іменник жіночого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
співучениця —
СПІВУЧЕНИ́ЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до співу́чень. Вона почувала міць свого хисту, свій дужий голос, завдяки якому вона посіла майже перше місце серед співучениць по консерваторії (В. Підмогильний).
Словник української мови у 20 томах
-
співучениця —
СПІВУЧЕНИ́ЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до співу́чень.
Словник української мови в 11 томах