співучениця

співучени́ця

іменник жіночого роду, істота

рідко

Значення в інших словниках

1. співучениця — -і, рідко. Жін. до співучень.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. співучениця — СПІВУЧЕНИ́ЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до співу́чень. Вона почувала міць свого хисту, свій дужий голос, завдяки якому вона посіла майже перше місце серед співучениць по консерваторії (В. Підмогильний).  Словник української мови у 20 томах
3. співучениця — СПІВУЧЕНИ́ЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до співу́чень.  Словник української мови в 11 томах