співіснувати

співіснува́ти

-ую, -уєш, недок.

Існувати одночасно або разом із ким-, чим-небудь.

Значення в інших словниках

1. співіснувати — співіснува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. співіснувати — Співжити, бути добрими сусідами, не сваритися, не мати конфліктів.  Словник синонімів Караванського
3. співіснувати — СПІВІСНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Існувати одночасно або разом із ким-, чим-небудь. Як у монументальному, так і у мобільному мистецтві реалізм співіснує з умовними, схематичними зображеннями (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. співіснувати — СПІВІСНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Існувати одночасно або разом із ким-, чим-небудь. Від перемоги соціалізму в першій країні до його перемоги у всесвітньому масштабі соціалізм і капіталізм житимуть поруч, тобто будуть співіснувати (Ком. Укр.  Словник української мови в 11 томах