співіснувати
співіснува́ти
-ую, -уєш, недок.
Існувати одночасно або разом із ким-, чим-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співіснувати — співіснува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- співіснувати — Співжити, бути добрими сусідами, не сваритися, не мати конфліктів. Словник синонімів Караванського
- співіснувати — СПІВІСНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Існувати одночасно або разом із ким-, чим-небудь. Як у монументальному, так і у мобільному мистецтві реалізм співіснує з умовними, схематичними зображеннями (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- співіснувати — СПІВІСНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Існувати одночасно або разом із ким-, чим-небудь. Від перемоги соціалізму в першій країні до його перемоги у всесвітньому масштабі соціалізм і капіталізм житимуть поруч, тобто будуть співіснувати (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах