співіснувати

Співжити, бути добрими сусідами, не сваритися, не мати конфліктів.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співіснувати — співіснува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. співіснувати — -ую, -уєш, недок. Існувати одночасно або разом із ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співіснувати — СПІВІСНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Існувати одночасно або разом із ким-, чим-небудь. Як у монументальному, так і у мобільному мистецтві реалізм співіснує з умовними, схематичними зображеннями (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. співіснувати — СПІВІСНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Існувати одночасно або разом із ким-, чим-небудь. Від перемоги соціалізму в першій країні до його перемоги у всесвітньому масштабі соціалізм і капіталізм житимуть поруч, тобто будуть співіснувати (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах