співіснуючий
співісну́ючий
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до співіснувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співіснуючий — СПІВІСНУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до співіснува́ти. У кожній країні щодня відбуваються численні, одночасні і, значить, просторово співіснуючі односторонні метаморфози товарів.. (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 120). Словник української мови в 11 томах