співіснуючий

СПІВІСНУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до співіснува́ти.

У кожній країні щодня відбуваються численні, одночасні і, значить, просторово співіснуючі односторонні метаморфози товарів.. (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 120).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співіснуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до співіснувати. Великий тлумачний словник сучасної мови