Значення в інших словниках
-
спідтиха-тиха —
спідти́ха-ти́ха прислівник незмінювана словникова одиниця розм.
Орфографічний словник української мови
-
спідтиха-тиха —
див. поволі; таємно
Словник синонімів Вусика
-
спідтиха-тиха —
СПІДТИ́ХА-ТИ́ХА, присл., розм. Те саме, що спідти́ха. Ні, я не буду спочивати, Бо й ти приснишся. І [в] малий Райочок мій спідтиха-тиха Підкрадешся, наробиш лиха... (Т. Шевченко); // Стиха, потихеньку. Спідтиха-тиха серце її щось недобре віщувало, боліло, нило... (Панас Мирний).
Словник української мови у 20 томах
-
спідтиха-тиха —
ПО́ТАЙ (так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх), ПОТАЄ́МНО (ПОТАЄ́МНЕ рідше), ТАЄ́МНО, ТАЄМНИ́ЧО (ТАЄМНИ́ЧЕ), СТИ́ХА, НИ́ШКОМ, КРАДЬКОМА́, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, ТИХЕ́НЬКО розм., ТАЙКО́М розм.
Словник синонімів української мови
-
спідтиха-тиха —
СПІДТИ́ХА-ТИ́ХА, присл., розм. Потай, нишком, крадькома. Ні, я не буду спочивати, Бо й ти приснишся. І [в] малий Райочок мій спідтиха-тиха Підкрадешся, наробиш лиха… (Шевч., II, 1963, 401); // Стиха, потихеньку. Спідтиха-тиха серце її щось недобре віщувало, боліло, нило… (Мирний, І, 1949, 398).
Словник української мови в 11 томах