спільність

спі́льність

-ності, ж.

1》 Однаковість для всіх; те загальне, що притаманне кожному з порівнюваних явищ.

2》 Нерозривний зв'язок, єдність.

3》 Об'єднання людей, згуртованих спільними умовами життя, метою, інтересами.

Значення в інших словниках

1. спільність — спі́льність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. спільність — [сп’іл'н'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. спільність — СПІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Однаковість для всіх; те загальне, що притаманне кожному з порівнюваних явищ. Найширше значення слова етнос: це група людей яка історично склалася на певній території і характеризується спільністю мови, культури, побуту...  Словник української мови у 20 томах
4. спільність — СПІ́ЛЬНІСТЬ (схожість, цілковита подібність, однаковий зміст чого-небудь, відношення до чогось), Є́ДНІСТЬ, ОДНОСТА́ЙНІСТЬ, ЗГО́ДА, СПІЛЬНОТА. — Спільні ідеї породжує спільність поглядів (Л.  Словник синонімів української мови
5. спільність — Спі́льність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. спільність — СПІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Однаковість для всіх; те загальне, що притаманне кожному з порівнюваних явищ. Їх [російський, український і білоруський народи] єднала спільність історичного розвитку, близькість мови, в них була одна доля (Цюпа, Україна..  Словник української мови в 11 томах
7. спільність — Спільність, -ности ж. Общность, единеніе. До гурту, до громади, до спільности закликають. К. (О. 1861. І. 311).  Словник української мови Грінченка