старець
ста́рець
-рця, ч.
1》 Чоловік, який досяг похилого віку, старості (часом з відтінком поваги).
2》 Літній монах, поважна духовна особа; пустельник, самітник.
3》 Те саме, що жебрак.
Піти в старці (старцями) [по світу] — стати жебраком, почати жебракувати.
Поробити старцями кого — зробити кого-небудь дуже бідним, змушуючи часом і жебракувати.
4》 перев. мн., розм. Дуже бідні, убогі, незаможні люди.
Великий тлумачний словник сучасної української мови