старість
ста́рість
-рості, ж.
1》 Період життя, що наступає після зрілості й характеризується поступовим послабленням діяльності організму; похилий вік кого-небудь; прот. молодість.
Під старість — на схилі віку, досягши похилого віку.
2》 Довгочасне, тривале існування чого-небудь (про предмети).
Великий тлумачний словник сучасної української мови