статкувати

статкува́ти

-ую, -уєш, недок., розм.

1》 Добре хазяйнувати, старанно працювати.

|| Нормально діяти.

2》 Поводити себе добре, розсудливо.

Значення в інших словниках

1. статкувати — Бути здоровим [I] — добре, як слід поводитися [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. статкувати — статкува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. статкувати — див. багатіти; господарювати  Словник синонімів Вусика
4. статкувати — СТАТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. 1. Добре хазяйнувати, старанно працювати. [Аблакат:] Коли Данило не статкує, то, на мене, я б одного Михайла зробив хазяїном, а то вся праця пропаде (І. Карпенко-Карий); Почав він пір'ячко до пір'ячка збирати ..  Словник української мови у 20 томах
5. статкувати — Статкува́ти, -ку́ю, -ку́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. статкувати — СТАТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. 1. Добре хазяйнувати, старанно працювати. [Аблакат:] Коли Данило не статкує, то, на мене, я б одного Михайла зробив хазяїном, а то вся праця пропаде (К.-Карий, І, 1960, 184); Почав він пір’ячко до пір’ячка збирати..  Словник української мови в 11 томах
7. статкувати — Статкува́ти, -ку́ю, -єш гл. Благоразумно вести себя, хорошо вести дѣло, хорошо хозяйничать, работать. Ном. № 8113. Я тебе беру, хлопче, до себе, і як тільки будеш статкувати, то й кожух тобі справлю та й на другий рік не підеш нікуди, в мене будеш. Подол.  Словник української мови Грінченка