Словник української мови у 20 томах

статкувати

СТАТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.

1. Добре хазяйнувати, старанно працювати.

[Аблакат:] Коли Данило не статкує, то, на мене, я б одного Михайла зробив хазяїном, а то вся праця пропаде (І. Карпенко-Карий);

Почав він пір'ячко до пір'ячка збирати .. та гніздечко звивати. Так статкує наш горобчик, так дбає! (Леся Українка);

– Глянь, яка світлиця! Сама ж тут усе і прибирала, і статкувала. Усе своїми руками (В. Кучер);

// Нормально діяти.

– Бачите, старий я став, ноги не статкують (І. Франко);

Вже ноги і руки не статкують (Марко Черемшина).

2. Поводити себе добре, розсудливо.

У щасті не вміє чоловік статкувати (прислів'я);

Відколи мя [мене] мама била, відтоді статкую. Свою хату оминаю, в милого ночую (з народної пісні);

В неділю ставитимуть “Лимерівну”, хотілось би мені піти, та не знаю, як випаде; коли статкуватиму сей тиждень, то може й могтиму піти (Леся Українка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. статкувати — Бути здоровим [I] — добре, як слід поводитися [IV]  Словник з творів Івана Франка
  2. статкувати — статкува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. статкувати — див. багатіти; господарювати  Словник синонімів Вусика
  4. статкувати — -ую, -уєш, недок., розм. 1》 Добре хазяйнувати, старанно працювати. || Нормально діяти. 2》 Поводити себе добре, розсудливо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. статкувати — Статкува́ти, -ку́ю, -ку́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. статкувати — СТАТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. 1. Добре хазяйнувати, старанно працювати. [Аблакат:] Коли Данило не статкує, то, на мене, я б одного Михайла зробив хазяїном, а то вся праця пропаде (К.-Карий, І, 1960, 184); Почав він пір’ячко до пір’ячка збирати..  Словник української мови в 11 томах
  7. статкувати — Статкува́ти, -ку́ю, -єш гл. Благоразумно вести себя, хорошо вести дѣло, хорошо хозяйничать, работать. Ном. № 8113. Я тебе беру, хлопче, до себе, і як тільки будеш статкувати, то й кожух тобі справлю та й на другий рік не підеш нікуди, в мене будеш. Подол.  Словник української мови Грінченка