стація
ста́ція
-ї, ж.
1》 іст. У Литві, Білорусії та на Смоленщині, Правобережній і Лівобережній Україні у 14-16 ст. – щорічний натуральний податок з селян, що стягався на утримання великокнязівського двору та урядовців.
2》 іст. У Польщі та на загарбаних нею українських землях у другій половині 16-17 ст. – натуральний податок з селян, що витрачався на утримання польського війська.
3》 заст. Те саме, що постій.
4》 спец. Місце поселення певного виду тварин. Стації соболів.
|| розм. Те саме, що стоянка 4).
5》 зах. Станція.
Великий тлумачний словник сучасної української мови