стачати

стача́ти

-ає, недок., стачити, -ить, док., безос., розм.

Те саме, що вистачати 1).

Значення в інших словниках

1. стачати — стача́ти дієслово недоконаного виду безос., розм.  Орфографічний словник української мови
2. стачати — СТАЧА́ТИ, а́є, недок., СТА́ЧИТИ, ить, док., безос., розм. Те саме, що вистача́ти 1. – Для пояснень потрібен час. Всі ж ми сподіваємося знайти час, якого нестачає сьогодні (П. Загребельний); [Полковник:] Але в тебе і сила нівроку!..  Словник української мови у 20 томах
3. стачати — ВИСТАЧА́ТИ чого й без додатка, безос. (бути достатнім для кого-, чого-небудь), СТАВА́ТИ, ХВАТА́ТИ розм., СТАЧА́ТИ розм., ВИСТАВА́ТИ заст., ВИСТАРЧА́ТИ діал., ДІСТАВА́ТИ діал., СТІКА́ТИ діал., СТАВА́ТИСЯ діал., ХАПА́ТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
4. стачати — СТАЧА́ТИ, а́є, недок., СТА́ЧИТИ, ить, док., безос., розм. Те саме, що вистача́ти 1. — Для пояснень потрібен час. Всі ж ми сподіваємося знайти час, якого нестачає сьогодні (Загреб., Переходимо.., 1971, 33); [Полковник:] Але в тебе і сила нівроку!..  Словник української мови в 11 томах