Значення в інших словниках
-
стеблик —
сте́блик іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
стеблик —
СТЕ́БЛИК, а, ч. Зменш. до стебло́ 1, 2. Він тримав у замурзаних землею руках якийсь в'ялий стеблик (Ю. Яновський).
Словник української мови у 20 томах
-
стеблик —
СТЕ́БЛИК, а, ч. Зменш. до стебло́ 1, 2. Він тримав у замурзаних землею руках якийсь в’ялий стеблик (Ю. Янов., Київ. опов., 1948, 69).
Словник української мови в 11 томах