стемнілий

стемні́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до стемніти 1).

Значення в інших словниках

1. стемнілий — стемні́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. стемнілий — СТЕМНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до стемні́ти 1. Лики іконні якось страх як смутненько дивилися з стін – древні, стемнілі, померклі лики (Марко Вовчок); Катря .. пішла туди, де крізь розладнаний стрій дерев ще виднілося стемніле небо (М.  Словник української мови у 20 томах
3. стемнілий — СТЕМНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до стемні́ти 1. Лики іконні якось страх як смутненько дивилися з стін — древні, стемнілі, померклі лики (Вовчок, І, 1955, 302); Катря.. пішла туди, де крізь розладнаний стрій дерев ще виднілося стемніле небо (М.  Словник української мови в 11 томах
4. стемнілий — Стемнілий, -а, -е Стемнѣвшій.  Словник української мови Грінченка