стинати
стина́ти
I -аю, -аєш, недок., стяти і зітнути, зітну, зітнеш, рідко зотнути, -ну, -неш, док., перех.
1》 Ріжучи, відокремлювати що-небудь від чогось (перев. верхню частину); зрізувати.
|| Те саме, що зрубувати. Стинати голову.
2》 перен., рідко. Знищувати, убивати кого-небудь.
II -аю, -аєш, недок., стяти і зітнути, зітну, зітнеш, док., перех.
Щільно з'єднувати, сильно притискувати одне до одного; зводити.
|| Вкривати, сковувати льодом (річку, озеро і т. ін.).
Стинати (стяти, зітнути) зуби — а) сильно стискувати зуби, виявляючи цим лють, роздратування, досаду, розпач; б) (тільки док.) умерти.
Стинати (стяти, зітнути) [в жилах] кров — викликати почуття страху, переляку.
III див. стенати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови