Великий тлумачний словник сучасної мови

стискаючий

стиска́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до стискати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. стискаючий — стиска́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. стискаючий — СТИСКА́ЮЧИЙ, а, е. Який стискає що-небудь. Вже вдруге режисер удається у своїх фільмах до цього персонажного ходу – їздець мимоволі, бранець своїх маршрутів, які можуть нічим не закінчуватися, але при цьому змінюють людину внутрішньо...  Словник української мови у 20 томах
  3. стискаючий — СТИСКА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до стиска́ти; // у знач. прикм. Стенокардія — приступи стискаючого болю за грудиною — результат недостатнього надходження кисню та інших харчових речовин до серцевого м’яза (Наука і культура.., 1971, 152).  Словник української мови в 11 томах