стискаючий

СТИСКА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до стиска́ти;

// у знач. прикм.

Стенокардія — приступи стискаючого болю за грудиною — результат недостатнього надходження кисню та інших харчових речовин до серцевого м’яза (Наука і культура.., 1971, 152).

Значення в інших словниках

1. стискаючий — стиска́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. стискаючий — СТИСКА́ЮЧИЙ, а, е. Який стискає що-небудь. Вже вдруге режисер удається у своїх фільмах до цього персонажного ходу – їздець мимоволі, бранець своїх маршрутів, які можуть нічим не закінчуватися, але при цьому змінюють людину внутрішньо...  Словник української мови у 20 томах
3. стискаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до стискати.  Великий тлумачний словник сучасної мови