стискаючий

СТИСКА́ЮЧИЙ, а, е.

Який стискає що-небудь.

Вже вдруге режисер удається у своїх фільмах до цього персонажного ходу – їздець мимоволі, бранець своїх маршрутів, які можуть нічим не закінчуватися, але при цьому змінюють людину внутрішньо; а стискаючий героя мегаполіс стає немовби пейзажем його неспокійної душі (із журн.).

Значення в інших словниках

1. стискаючий — стиска́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. стискаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до стискати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стискаючий — СТИСКА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до стиска́ти; // у знач. прикм. Стенокардія — приступи стискаючого болю за грудиною — результат недостатнього надходження кисню та інших харчових речовин до серцевого м’яза (Наука і культура.., 1971, 152).  Словник української мови в 11 томах