Великий тлумачний словник сучасної мови

стлумити

стлу́мити

-млю, -миш; мн. стлумлять; док., перех., розм.

Подавити, заглушити; затамувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. стлумити — стлу́мити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. стлумити — СТЛУ́МИТИ, млю, миш; мн. стлу́млять; док., що, розм. Подавити, заглушити; затамувати. [Юда:] Досада уперше ворухнулась в мене в серці супроти нього – я її стлумив (Леся Українка); Лише словами – крилами тугими Він подолає глушину доріг ..  Словник української мови у 20 томах
  3. стлумити — стлу́мити 1. побити (ср, ст)|| = вигаратати ◊ стлу́мити ґо́нор → гонор 2. розбити, знищити (ср, ст)||стовкти  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. стлумити — СТРИ́МУВАТИ (про почуття, переживання, біль і т. ін. — не давати виявлятися повною мірою), ГАМУВА́ТИ, УГАМО́ВУВАТИ (ВГАМО́ВУВАТИ), ПОГАМО́ВУВАТИ, ПРИГАМО́ВУВАТИ, ТАМУВА́ТИ, ЗАТАМО́ВУВАТИ, УТАМО́ВУВАТИ (ВТАМО́ВУВАТИ) рідше, ГЛУШИ́ТИ, ЗАГЛУША́ТИ...  Словник синонімів української мови
  5. стлумити — СТЛУ́МИТИ, млю, миш; мн. стлу́млять; док., перех., розм. Подавити, заглушити; затамувати. [Юда:] Досада уперше ворухнулась в мене в серці супроти нього — я її стлумив (Л. Укр., III, 1952, 135); Лише словами — крилами тугими Він подолає глушину доріг..  Словник української мови в 11 томах