Великий тлумачний словник сучасної мови

стлумлений

стлу́млений

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до стлумити.

|| у знач. прикм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. стлумлений — стлу́млений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. стлумлений — СТЛУ́МЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до стлу́мити; // у знач. прикм. Глухий, стлумлений, готовий, здавалось, ось-ось вибухнути гул стояв над берегами (Г. Коцюба).  Словник української мови у 20 томах
  3. стлумлений — СТЛУ́МЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до стлу́мити; // У знач. прикм. Глухий, стлумлений, готовий, здавалось, ось-ось вибухнути гул стояв над берегами (Коцюба, Нові береги, 1959, 161).  Словник української мови в 11 томах