стлумлений

СТЛУ́МЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до стлу́мити;

// У знач. прикм.

Глухий, стлумлений, готовий, здавалось, ось-ось вибухнути гул стояв над берегами (Коцюба, Нові береги, 1959, 161).

Значення в інших словниках

1. стлумлений — стлу́млений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. стлумлений — СТЛУ́МЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до стлу́мити; // у знач. прикм. Глухий, стлумлений, готовий, здавалось, ось-ось вибухнути гул стояв над берегами (Г. Коцюба).  Словник української мови у 20 томах
3. стлумлений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до стлумити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови