Великий тлумачний словник сучасної мови

стовбушка

стовбу́шка

-и, ж., розм.

Висока вузька корзинка, обшита зсередини тканиною, для збирання плодів та ягід.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. стовбушка — СТОВБУ́ШКА, и, ж., розм. Висока вузька корзинка, обшита зсередини тканиною, для збирання плодів та ягід. Здіймаємо яблука обережно в стовбушки, обшиті мішковиною (із журн.); Збиральні корзинки [для смородини й аґрусу] (стовбушки і широкодонні) обшиваються всередині тканиною (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  2. стовбушка — СТОВБУ́ШКА, и, ж., розм. Висока вузька корзинка, обшита зсередини тканиною, для збирання плодів та ягід. Здіймаємо яблука обережно в стовбушки, обшиті мішковиною (Хлібороб Укр.  Словник української мови в 11 томах