стовбушка

СТОВБУ́ШКА, и, ж., розм. Висока вузька корзинка, обшита зсередини тканиною, для збирання плодів та ягід.

Здіймаємо яблука обережно в стовбушки, обшиті мішковиною (Хлібороб Укр., 8, 1969, 22);

Збиральні корзинки [для смородини й агрусу] (стовбушки і широкодонні) обшиваються всередині тканиною (Сад. і ягідн., 1957, 232).

Значення в інших словниках

1. стовбушка — СТОВБУ́ШКА, и, ж., розм. Висока вузька корзинка, обшита зсередини тканиною, для збирання плодів та ягід. Здіймаємо яблука обережно в стовбушки, обшиті мішковиною (із журн.); Збиральні корзинки [для смородини й аґрусу] (стовбушки і широкодонні) обшиваються всередині тканиною (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
2. стовбушка — -и, ж., розм. Висока вузька корзинка, обшита зсередини тканиною, для збирання плодів та ягід.  Великий тлумачний словник сучасної мови