стовбушка
СТОВБУ́ШКА, и, ж., розм.
Висока вузька корзинка, обшита зсередини тканиною, для збирання плодів та ягід.
Здіймаємо яблука обережно в стовбушки, обшиті мішковиною (із журн.);
Збиральні корзинки [для смородини й аґрусу] (стовбушки і широкодонні) обшиваються всередині тканиною (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)