Словник української мови у 20 томах

стовбушка

СТОВБУ́ШКА, и, ж., розм.

Висока вузька корзинка, обшита зсередини тканиною, для збирання плодів та ягід.

Здіймаємо яблука обережно в стовбушки, обшиті мішковиною (із журн.);

Збиральні корзинки [для смородини й аґрусу] (стовбушки і широкодонні) обшиваються всередині тканиною (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. стовбушка — -и, ж., розм. Висока вузька корзинка, обшита зсередини тканиною, для збирання плодів та ягід.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. стовбушка — СТОВБУ́ШКА, и, ж., розм. Висока вузька корзинка, обшита зсередини тканиною, для збирання плодів та ягід. Здіймаємо яблука обережно в стовбушки, обшиті мішковиною (Хлібороб Укр.  Словник української мови в 11 томах