стовкти
стовкти́
-вчу, -вчеш; мин. ч. стовк, -ла, -ло; док., перех. і без додатка.
1》 Товкачем, макогоном і т. ін. подрібнити, стерти на порох що-небудь чи оббити лузгу з чогось.
2》 Пошкодити посіви, городину, траву і т. ін., ходячи, їздячи по них; витолочити.
3》 розм. Сильно ударивши, розбити в кров.
Великий тлумачний словник сучасної української мови