стовщений

сто́вщений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до стовстити.

2》 у знач. прикм.Який має стовщення.

Значення в інших словниках

1. стовщений — сто́вщений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. стовщений — СТО́ВЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до стовсти́ти. 2. у знач. прикм. Який має стовщення. Багаторічна трав'яниста рослина [цикорій дикий] із стовщеним веретеноподібним коренем (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. стовщений — СТО́ВЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до сто́всти́ти. 2. у знач. прикм. Який має стовщення. Багаторічна трав’яниста рослина [цикорій дикий] із стовщеним веретеноподібним коренем (Лікар. рослини.., 1958, 43).  Словник української мови в 11 томах