стовчений

сто́вчений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до стовкти.

|| стовчено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. стовчений — сто́вчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. стовчений — СТО́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до стовкти́. Вчитель нахиляється до ступи й рукою вигортає звідти жменьку грубо стовченого борошна (М. Стельмах); Я ..  Словник української мови у 20 томах
3. стовчений — СТО́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до стовкти́. Вчитель нахиляється до ступи й рукою вигортає звідти жменьку грубо стовченого борошна (Стельмах, I, 1962, 587); Я..  Словник української мови в 11 томах