Великий тлумачний словник сучасної мови

сторчака

сторчака́

присл.

1》 Те саме, що сторч 1), 2).

2》 Дуже швидко; стрімголов.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. сторчака — сторчака́ прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. сторчака — див. сторчма  Словник синонімів Вусика
  3. сторчака — СТОРЧАКА́, присл. Те саме, що сторч 1, 2. Віктор сидів біля вікна, як розтягнутий дерев'яний метр теслярський, якого поставили сторчака, а він під власною вагою згинається (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. сторчака — СТОРЧ (у стоячому, вертикальному положенні), СТОРЧАКА́, НА́СТОРЧ, НА́ВСТОРЧ, СТІ́ЙМА (СТО́ЙМА), СТАВМА розм., СТОРЧМА́ розм., СТОРЧАКО́М розм., СТО́РЧКИ розм., СТОРЦЕ́М (СТОРЦО́М) діал.; ДИ́БОМ, ДИ́БКИ, ДИ́БА, НАВДИ́БКИ розм., ЦА́ПА розм., ЦА́ПКИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. сторчака — СТОРЧАКА́, присл. 1. Те саме, що сторч 1, 2. Віктор сидів біля вікна, як розтягнутий дерев’яний метр теслярський, якого поставили сторчака, а він під власною вагою згинається (Томч., Готель..  Словник української мови в 11 томах
  6. сторчака — Сторчака нар. Внизъ головой. Він як посковзнеться, то так сторчака туди й полетів.  Словник української мови Грінченка