Значення в інших словниках
-
сточити —
сточи́ти 1 дієслово доконаного виду гризучи, руйнувати сточи́ти 2 дієслово доконаного виду повільно випускати рідину сточи́ти 3 дієслово доконаного виду скріплювати сточи́ти 4 дієслово доконаного виду завернути когось назад
Орфографічний словник української мови
-
сточити —
СТОЧИ́ТИ¹ див. сто́чувати¹. СТОЧИ́ТИ² див. сто́чувати². СТОЧИ́ТИ³ див. сто́чувати³. СТОЧИ́ТИ⁴ див. сто́чувати⁴.
Словник української мови у 20 томах
-
сточити —
КОТИ́ТИ (пересувати круглий предмет, обертаючи його), СКО́ЧУВАТИ, ТОЧИ́ТИ розм.; КАЧА́ТИ розм. (у різні боки); ПРОКО́ЧУВАТИ (на певну відстань). — Док.: скоти́ти, покоти́ти, сточи́ти, прокоти́ти. Вітер котив курай та перекотиполе (Ю.
Словник синонімів української мови
-
сточити —
Сточи́ти, сточу́, сто́чиш, -чать
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
сточити —
СТОЧИ́ТИ¹ див. сто́чувати¹. СТОЧИ́ТИ² див. сто́чувати². СТОЧИ́ТИ³ див. сто́чувати³. СТОЧИ́ТИ⁴ див. сто́чувати⁴.
Словник української мови в 11 томах
-
сточити —
Сточити см. сточувати.
Словник української мови Грінченка