сточувати
сто́чувати
I -ую, -уєш, недок., сточити, сточу, сточиш, док., перех.
1》 Тривалим або частим точінням, тертям робити щось дуже тонким, вузьким, тупим і т. ін. Сточити різець.
|| Точінням знімати нерівність на чому-небудь або поверхневий шар з чогось. Сточити зазублину.
2》 Гризучи, роблячи дірки, руйнувати, знищувати що-небудь (про гризунів, комах і т. ін.).
|| перен. Згубно впливати на кого-, що-небудь (про хворобу, горе, турботи і т. ін.).
II -ую, -уєш, недок., сточити, сточу, сточиш, док., перех.
Давати змогу рідині повільно витікати, виливатися звідки-небудь.
III -ую, -уєш, недок., сточити, сточу, сточиш, док., перех.
Скріплювати, з'єднувати одне з одним (деталі, кінці і т. ін.), утворюючи одне ціле.
Сточити брехні — розпустити небилиці.
IV -ую, -уєш, недок., сточити, сточу, сточиш, док., перех., розм., рідко.
Примушувати рухатися в зворотному напрямі, назад.
Великий тлумачний словник сучасної української мови