стоятися

стоя́тися

стоїться, недок.

1》 частіше із запереч. част. не, безос. Хтось має бажання або можливість стояти, залишатися на місці, не йти, не рухатися.

2》 рідко. Те саме, що коштувати 1).

Значення в інших словниках

1. стоятися — стоя́тися дієслово недоконаного виду безос.  Орфографічний словник української мови
2. стоятися — СТОЯ́ТИСЯ, стої́ться, недок. 1. частіше із запереч. не, безос. Хтось має бажання або можливість стояти, залишатися на місці, не йти, не рухатися. Свічка, що блимала.., як у тумані, відразу, здалося, спалахнула ясно-ясно .. Петрові стає .. душно...  Словник української мови у 20 томах
3. стоятися — СТОЯ́ТИСЯ, стої́ться, недок. 1. частіше із запереч. част. не, безос. Хтось має бажання або можливість стояти, залишатися на місці, не йти, не рухатися. Свічка, що блимала.., як у тумані, відразу, здалося, спалахнула ясно-ясно.. Петрові стає..  Словник української мови в 11 томах