Великий тлумачний словник сучасної мови

стоячи

сто́ячи

присл.

Те саме, що стоячки.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. стоячи — сто́ячи прислівник незмінювана словникова одиниця стоячи́ дієприслівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. стоячи — СТО́ЯЧИ, присл. Те саме, що сто́ячки. Хоч сядь та плач, хоч стоячи кричи – не поможе (прислів'я); Деякі [бійці] сіли на буреломі, деякі слухали стоячи. Воронцов говорив, походжаючи між ними (О. Гончар); [Яків:] Людина! Це ж слово яке!...  Словник української мови у 20 томах
  3. стоячи — СТО́ЯЧИ, присл. Те саме, що сто́ячки. Хоч сядь та плач, хоч стоячи кричи — не поможе (Укр.. присл.., 1963, 46); Деякі [бійці] сіли на буреломі, деякі слухали стоячи. Воронцов говорив, походжаючи між ними (Гончар, III, 1959, 96); [Яків:] Людина!...  Словник української мови в 11 томах