страдницький

стра́дницький

-а, -е.

1》 Прикм. до страдник 1).

2》 Який зазнає страждання, страждає.

3》 Сповнений страждання.

|| Який виражає страждання, пройнятий ним.

|| Викликаний стражданням.

|| Який завдає страждання.

Значення в інших словниках

1. страдницький — стра́дницький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. страдницький — (вигляд) стражденний, мученицький, святотерпний; (шлях) п. тернистий, хресний; страждальний, страждальницький, страдний.  Словник синонімів Караванського
3. страдницький — СТРА́ДНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до стра́дник 1. Хто вона така [сестра-жалібниця]? І горда, і разом з тим упокорена, тиха. Звідки прийшла сюди, в цей страдницький ешелон? (Д.  Словник української мови у 20 томах
4. страдницький — БО́ЛІСНИЙ (викликаний болем, болями, хворобою, пов'язаний з ними; який виражає біль), БОЛЮ́ЧИЙ, БОЛЯ́ЧИЙ рідко; МУ́ЧЕНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЙ, СТРАЖДЕ́ННИЙ, СТРАЖДА́ЛЬНИЙ рідше, СТРАЖДА́ЛЬНИЦЬКИЙ рідше (про вираз обличчя, очі і т. ін.  Словник синонімів української мови
5. страдницький — Стра́дницький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. страдницький — СТРА́ДНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до стра́дник 1. Хто вона така [сестра-жалібниця]? І горда, і разом з тим упокорена, тиха. Звідки прийшла сюди, в цей страдницький ешелон? (Д.  Словник української мови в 11 томах