стратег
страте́г
-а, ч.
1》 У Стародавній Греції – воєначальник, якого вибирали народні збори.
2》 Полководець, керівник великих воєнних операцій, знавець стратегії (у 1 знач.).
3》 перен. Прозорливий, досвідчений політичний керівник; людина, яка вирішує стратегічні питання економічної, суспільної та політичної боротьби.
Великий тлумачний словник сучасної української мови