стратег
СТРАТЕ́Г, а, ч.
1. Полководець, керівник великих воєнних операцій, знавець стратегії (у 1 знач.).
Стратеги знають, що іноді одним влучним пострілом можна вирішити долю цілої операції (Панч, І, 1956, 144).
2. перен. Прозорливий, досвідчений політичний керівник; людина, яка вирішує стратегічні питання суспільної і політичної боротьби.
Неперевершений стратег і тактик пролетарської класової боротьби, Ленін був якнайтісніше зв’язаний з трудящими, виходив з їх корінних інтересів (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 4);
Імперіалістичні стратеги не зробили висновку з того факту, що друга світова війна закінчилася для агресорів шибеницями Нюрнберга (Літ. газ., 21.ІІ 1961, 1).
3. У стародавній Греції — воєначальник, якого вибирали народні збори.
Колегія стратегів, що складалася з шести чоловік, відала військовими справами міста [Ольвії] (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 254).
Словник української мови (СУМ-11)